Знову сонце сiдае

Знову сонце сідає
Вночі, починають стріляти.
Тіло - кулі ковтає
Кров не в силах спинити...

Я би, хотів все забути!
Так, ліків від цього не має.
Як би ж, все назад повернути
Де в брата - брат не стріляє...

приспів:

Ми знову, пройдемо цей шлях
Пекла й палкого вогню.
І злетить у небо наш птах
Мира, любові й добра...

Ми знову з рідними будем
Де країна в нас розквітає.
Де ми, про війну всі забудем
Де кохані нас обіймають...
.......................

Знову сонце сідає...
Вночі, починають стріляти.
За що - цього ми не знаєм
І немає в кого спитати...

Донька моя засинає,
А я, не можу заснути...
Сон про війну нагадає
Скажіть мені...
Як це божевілля забути?...

приспів:

Ми знову, пройдемо цей шлях
Пекла й палкого вогню.
І злетить у небо наш птах
Мира, любові й добра...

Ми знову з рідними будем
Де країна в нас розквітає.
Де ми, про війну всі забудем
Де кохані нас обіймають...


Рецензии
Хорошо что ваши стихи можно прочесть на украинском. Я русская, но мои прабабка и бабушка говорили на смешанном:русско-украинском, как многие терские казаки. А жажда мира так понятна.

Светлана Колбасина   14.07.2020 15:17     Заявить о нарушении