На вiдстанi руки
Я вкотре думаю про вічне.
Вже молодість розвіялась,як дим...
Й бажання вже не є,такі космічні.
Вже мріється,що осінь золота,
Осяде вдалині за небокраєм.
Життя нанизує тобі й мені літа,
Усе,що хочем-ми з тобою маєм!
Без тебе-це життя буде розбіжним,
А хочу я,геть зовсім навпаки...
З тобою зустрічати ранки ніжні,
І бачити на відстані руки.
04 07 2019 р
Вікторія Р
Свидетельство о публикации №119070506222