Над вишнями

Хрущі гудуть над вишнями
В травневому саду.
Життя спливає тижнями
Як має на роду.
Тонкими павутинками
Сплітає доля дні
З барвистими відтінками.
Так бачиться мені!
- Схились до мене, долечко -
У Господа прошу,
- Дай моїм діткам сонечка
І відведи біду!
Щоб щастя не розхлюпати,
Тихесенько несіть!
Бо вже ми знаєм - я і ти:
Життя летить, як мить.
Земля квітками вкрилася,
Занурилась в весну...
Дощами тепло вмилася,
Як має після сну.
Наллються соком вишеньки.
Не стане тут хрущів.
...І білий голуб тихенько
У небо полетів...


Рецензии