Псалми Давидов, поетич. -богосл. переклад Пс15, 16

         Псалом 15

Золота пісня Давидова
Хорони мене, Боже,
бо я до Тебе вдаюся!
Я сказав Господеві: «Ти — мій Бог,
благ моїх – не потребуєш».
У святих, що на землях Його,
Він  виконує дивно хотіння Свої!..
Хай помножаться смутки для тих,
хто потік до богів до чужих.
Не нестиму їм жертви із крови,
імен їхніх устами моїми не спом’яну.
Господь — доля моя, чаша спадку мого,
 
жереб мій, Ти збудовуєш статки мої!!
Мої межі пройшли по прекрасних місцях,
моя спадщина дуже приємна.
Благословляю я Господа,
Він мене врозумляє,
вночі також навчає нутро моє...
Завжди бачив я Господа перед собою,
бо Він праворуч мене —
і не захитаюсь!
Моє серце радіє, веселить дух, спочиває,
навіть тіло безпечне
і вдень, і вночі.
Бо Ти не залишиш моєї душі у шеолі,
не попустиш Своєму святому
побачити тління.
Дорогу життя Ти покажеш мені.
Повнота радостей перед Твоїм лицем,
в правиці Твоїй блаженство повік!!


         Псалом 16

Вислухай, Господи, правду мою,
благання почуй мої й вигуки!
Молитву почуй із уст необлудних,
вирок нехай вийде од Твого лиця,
очі Твої хай споглянуть на правоту!
Випробував серце Ти був уночі,
все перебрав, не знайшов поточин:
від думок моїх – чи
не відходить уст моїх чин?
Щоб не пересуджував я устами моїми
справ людських!!
А за словом Твоїм
я зберігся від шляху гнобителя.
Зміцнюй кроки мої на шляхах
на Твоїх,
нехай не захитаються ступні мої.
До Тебе я кличу, почуй мене, Боже,
схили вухо Твоє, бо почути Ти можеш.
 
Покажи Твою милість, Спасителю, тим,
хто до Тебе одного вдається, —
від зачинщиків проти Твоєї правиці.
Хорони Ти мене, як зіницю Свойого ока,
в тіні крил Твоїх так переховуй глибоко —
від лиця нечистивих, що гублять мене,
бо мій ворог смертельний мене оточив
і жене!
Жиром серце своє затовщують
і уста їх бундючно пожевкують,
і на кожному кроці вони нас оточують,
і пруть очі — мене повалити на землю!
Кожен схожий на лева, що багне поїсти,
або на левчуків, що сидять у засідці.
Устань, Господи, і попередь — перекинь їх,
визволь душу мою від безбожних —
мечем Твоїм,
від людей цього світу — рукою Твоєю,
від таких, що їх частка лиш в цьому житті є,
що Ти скарбом Своїм повниш черево їхнє!
Ситі їхні сини, а лишок — для дітей своїх лишать.
А я в правді побачу обличчя Твоє
і, збудившись, насичусь Твоєю славою!