Псалом 4
Коли кличу — озвися, Боже моєї правди,
Ти творив мені простір посеред тісноти.
І почуй мене Ти, почуй цю молитву.
Сини людські, мою славу — вам ще га;ньбити доки?
Доки марне любитимете
і шукатимете неправди?
Знайте, що відділив Він для Себе святого,
і почує Господь,
як я кличу до Нього!
Гніваючись, не грішіть;
більш на ложах своїх розмишляйте
у серцях ваших, та і мовчіть.
Жертви правди приносьте
і в надії на Бога терпіть.
Многі кажуть:
«А хто благо покаже?»
Осяй же нас, Господи,
світлом Свойого лиця!
Ти даєш більшу радість
в серці моїм вже давно,
аніж в них,
як помножилось їхнє збіжжя
і молодеє вино.
І спокійно лягаю і сплю я, простосердечно,
бо Ти, Господи мій, Сам даєш мені жити
безпечно!
2003,
російського перекладу легкого нема
Псалми Давидов, поетич. -богосл. переклад, Пс4
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2019
Свидетельство о публикации №119070303168
Свидетельство о публикации №119070303168
Рецензии