липень -
пень літа,
що спекою спалює, скукожуючи листя дерев, трави присмалені жухнуть в час палючого сонця,
вигорає, чорніє стовбур тих трьох дубів,
на яких стояв світ, а тепер підпирають гарячий небокрай пекучого дня втомлені прадавності наших стріч,
які тулилися головами до тих великих цурпалків,
що прикидалися могутніми, живими,
і з твердими принципами,
а всередині них трухлявість порозкошувала так,
що опора нашого світу шепче в стогоні,
неспроможна вимовити бодай слово заперечення,
так просто розсипається, як пісок з гори,
припідніметься чуть над рівнем ґрунту,
а після дощів і не знайти буде вже тієї трухи,
що колись була стрижнем чиєїсь любові - основи буття, дороги радості, обіймів взаємопотопання/взаємопоглинання/життя
19.33
01.07.2019
чи опора
© Copyright: Гелена Смилянская, 2019
Свидетельство о публикации №119070203632
Свидетельство о публикации №119070203632
Рецензии