Ой та Марічка,
коси розпустила.
Парубка стрічками
та й заворожила.
Гаю, рідний гаю
стрімко розступися,
намалюй стежину,
що йому згодиться.
Марічка, Марічка,
славная дівчина,
самі біжать ноги
до твоєго тина.
Марічка, Марічка,
ти його трембіта,
де б ти не співала,
тільки но почує,
то біжить, хоч снідав.
Люба ти для нього,
бо найкраща в Світі,
зашарілися щоки
в боязким привіті.
Марiчка
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2019
Свидетельство о публикации №119070202764
Свидетельство о публикации №119070202764
Рецензии