Шовковиця. Маргарита Метелецкая

                Перевод с украинского:

Утро душистое лаской нежданной согрето –
Мне шелковиц на крыльцо понасыпало лето…
Может, и гость вдруг с дороги объявится здесь
И принесёт заплутавшую радости весть?

Щедрых невзгод нахлебалась уж я до отказа –
В бабьем-то царстве темно без хозяйского глаза…
Вот и строчу, чтоб забыться: сонет… триолет…
Но шелковичный закрасишь ли чем фиолет?..

Ах, шелковичка, тебе ли пеняю? Ты диво!
Я поутихла, не так уже я горделива…
Дай-ка, присяду… Распробую вкус твой теперь –
Может, заем надоедливый морок потерь…

Тёмная спелость – и светлого блюда оклад…
Мысли плывут… В небеса устремляется взгляд…

                Оригинал: http://www.stihi.ru/2019/06/27/2527

    Дуже смачним та вродливим цей видався ранок –
    Літо шовковиць насипало дружньо на ганок...
    Може, загляне з дороги негаданий гість
    І принесе десь зачаєну радісну вість?

    Я вже наїлась до вух говірких негараздів –
    Темно вельми у обійсті жіночим без газдів...
    Все настрочу то сонет, то палкий тріолет,
    Замалювати аби шовковиць фіолет...

    Ягідка слушна моя, напрочуд соковита,
    Я вже смиренна, не так, як колись, гордовита...
    Вранці скуштую на ганку тебе до смаку –
    Може, заїм банькувату примарність таку...

    Падає темна достиглість на світлу таріль...
    Думка пливе, визначаючи прагнення ціль...