Алея, затінок, мереживо платанів,
Розпечене повітря, де ж той бриз?
Де бризки прохолодні від фонтанів?
Таким приємним був би цей сюрприз…
Дванадцята, жаркіше, гарячіше.
Шукаю де сховатись хоч на мить.
Ось полудень…
А вечір все ж миліше
Бо день неначе полум’я горить.
Бо в липні завжди найжаркіше літо,
Воно обійми сонцю відкрива.
І медом абрикоса вже налита,
Повільними стають вірші, слова.
Так швидко час летить, минають будні,
Гербарієм стають відпустки дні.
Там скоро осінь і вірші майбутні,
Які ще зріють в серці десь, в мені…
Липень
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2019
Свидетельство о публикации №119070104876
Свидетельство о публикации №119070104876
Рецензии