Як той цунамі невпинний
Ввірвався ти в моє життя
І хто із нас у цьому винний
Що ти змінив моє буття?
Я млію, бачиш, я тону
І серце моє тріпоче...
Я в своєму світі живу!
Так ні - до тебе хочу
На себе сильно я сварюсь -
Бо з тобою ми не пара
Я від тебе геть відвернусь!
Це напевно жарт сансари
Я втратила розум зовсім
Спокою в Бога благаю
Чую твій голос звідусіль
Напевно тебе кохаю
Не знаю нащо мені це
Адже й так було все ок.
Піймались ми в якесь кільце
А зверху ще й якийсь замок.
***
© Copyright: Наталья Лобаненко, 2019
Свидетельство о публикации №119062908670
Свидетельство о публикации №119062908670
Рецензии