Украйинци

Немає слів од болю та від горя:
Донбас в руїнах, здиблена земля...
Збулися ядерної кнопки. Біля моря
Місця залишили російським кораблям...
Агов! Керманичі! Ви всі, із дев`яностих,
Немов німі зробились, мовчите?!
Відкинтьте пиху та зійдіть з помосту,
Вклоніться квітоньці, яка в полях цвіте.
"Хатинки" вам в Швейцарії? Мамоні
Служити кинулися по КПРС?!
Сей світ у Бога - наче на долоні...
Хіба не тямили ви, що Христос Воскрес?
Є Божий суд, історії, народу,
Ніхто-бо їх не зможе обійти.
Так не буває, що - кінці у воду
І вже твій гріх не зможуть однайти!
Тож триста років край наш потерпає
Під чоботом московської орди...
Так, бідам нашим ні кінця, ні краю,-
Але ти спробуй нас перемогти!
Козацький Дух постійно проростає
І множить силу кожної душі,
Яка під прапором своїм пісні співає,
Що ллються і землею, й в "мережі".
Про українців кажуть:"Добрі люди!
Наївні трохи, працьовиті дуже."
То най же ми з тобою і заслужемо
В своїй землі господарями бути?!
Ми не чекали ворога "у гості",
Ремонтували, як могли, свій дім.
Раптова зрада з-за спини!.. У виру злості
"Тримає небо" квітонька нам всім...