Ти пам ятаеш солов iнi ночi?

Ти пам'ятаєш солов'їні ночі?
Над ставом зорі, що манили нас…
Немов весна, твої чарівні очі…
Ходили в одинадцятий ми клас.
Згадалось, як блукали між зірками,
І як за руки вперше узялись.
Літа, що пролетіли поміж нами,
Мережкою казково заплелись.
Ми розійшлися кожен власним шляхом.
На згадку – лиш світлини та листи.
З роками усвідомили із жахом, —
Між нами вже згоріли всі мости…
Як хочеться все, що було, вернути:
Слова, цілунки, мрії, почуття…
Зустрілися… і знову все забуте
До нас прийшло з минулого життя.
Знов пригадались солов’їні ночі,
Зоря-краса, що обіймала нас.
Немов весна, твої чарівні очі…
Ходили в одинадцятий ми клас…

Липень. 2017 рік
Картинка з інтернету


Рецензии
Наше минуле завжди поруч.
У наших серцях.

Юля Куропата   19.08.2019 23:15     Заявить о нарушении
Дякую за коментар. Так. Наше минуле тепер лише в спогадах.
Добра і щастя бажаю тобі.
З повагою.

Надежда Крайнюк   20.08.2019 15:32   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.