Моє кохання! Де ти забарилось?
Чому не йдеш мене теплом зігріти?
Чи доля ще не досить наглумилась?
Чи ніжності вже всі зів’яли квіти?
Але доволі. Терпке намисто гльоду,
Зі скелі самоти я скину в воду.
Нехай покинуть безнадії,
Сльоза нехай не котиться на вії.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.