О дружбе народов. И. Е. Коваленко

Про дружбу народів

А дружба народів жила,
Поважна була і причина –
Не в гаслах імперії зла,
Не в тім, що доводив Тичина.

Як лізла брунатна чума,
А вдома – холера червона:
Освенцім, Сибір, Колима –
Лиш в дружбі була оборона.

Косили і вдома й звідтіль,
А люди знаходили сили,
Ділили і радість, і біль,
В біді всі народи дружили.

Пощезла проклята чума,
Уже й без холери нам жити,
А дружби народів нема,
Нема сатани, щоб здружити?

Народи, спиніться на мить,
Дияволів нових не кличте,
Сам Бог повелів нам дружить,
Повернем до нього обличчя.

Ми Божа єдина сім’я,
Доволі нам війн і походів!
Хай святиться Боже ім’я,
Хай зродиться дружба народів!
----------------------------------
“Про дружбу народов” И.Ю.Коваленко

А дружба народов жила,
И важной являлась причина -
Не в кличах империи зла,
Не в том, что оставил Тычина.

И бурая лезла чума,
И дома пылала холера:
Освенцим, Сибирь, Колыма -
Нас дружба хранила и вера.

Косили везде, где могли,
Но люди скрепили все силы,
И, радость и боль поделив,
В беде все народы дружили.

Чумы вытирается след,
И пеплом холера кружится,
А дружбы народов всё нет:
Что, нет сатаны, чтоб сдружиться?

Народы, постойте на миг
И дьяволов новых не кличьте:
Нам Бог дал единый язык,
К Нему поверните обличье.

Поём мы единой семьёй,
Довольно нам войн и походов!
Пусть имя святится Твоё
Вернуть эту дружбу народов!

(18.06.2019)