В цей стражденний, смутку день,
сірим небо все покрило.
Серце билось у пів сили,
та зупинивсь для неї час.
І проклинав я небеса,
не вірив я, не бачив сна.
Зі мной говориш ти, я знаю,
обійм ніжних відчуваю.
Ангел мій, я відпускаю,
тебе у світ не знаний нами.
До смерті буду пам'ятати,
очей твоїх глибокий світ.
Не почути бульше спів,
ніби пташки голос твій.
І погляд щирий, чарівний,
навік залишиться в мені.
Сиджу один на пагорбі,
та бачу зірку в далені.
Десь поряд з нею сяєш й ти.
Навiки
© Copyright: Лысенко Евгений Дмитриевич, 2019
Свидетельство о публикации №119061706379
Свидетельство о публикации №119061706379
Рецензии
