Кiт-альпiнiст По мотивах телевiзiйних новин

Новини невтішні наразі з Волині:
Наляканий кіт розгубивсь, як дитина.
Зненацька, чомусь він заліз на смереку:
В халепу жахливу потрапив, ще й в спеку.
Смерека – це дерево надто високе,
Так, поверхів дев’ять, прикинувши оком.
Вже декілька днів, притулившись до гілки,
Жалкує про рідну далеку домівку:
Водичка там, їжа смачна у тарілці,
Турбота від рідних та  безліч гостинців.
Очікує мріями  про порятунок,
Бо час не стоїть і на дні йде рахунок.
Ось вже рятувальників дуже багато:
Водою кота почали поливати.
Втікач з переляку сягнув на верхівку:
А звідти побачив маленьку хмаринку.
Звернувся до неї, їй ближче до Бога,
Надасть у спасінні якусь допомогу.
Почувши, напевне, ці слізні прохання,
Підмога  з’явилась в хвилину останню:
Розв’язка була цілковито щаслива.
Чуттєві емоції, надто бурхливі.
Включається швидко до справ Антоніна,
І зрушує з місця ось цю плутанину.
Залучені  вишки із парубком гарним,
Провів операцію він бездоганно:
Сміливо, рішуче та вміло, блискуче!
Кота врятували, вже совість не мучить!
Та тільки не кіт-альпініст, як здавалось,
Це з кішкою лихо вразливе це сталось.
Радіємо разом, лікуючи кицю,
Схвильовані люди – і  це не дрібниця.
Поважна подія, розчулила душу.
Для всіх небайдужих, сказати це мушу.
Нагода з’явилася – чуйними бути.
Історію й досі не можу забути.

16.06.2019