Вирушай зі мною у місто,
Де всі люди змалку
Бачать сни про небо,
Чують голос весни.
Наче птахи вони мають крила,
Наче боги силу.
Я спитаю в них:
«Де ти моя,
Приспів: Моя доля?»
Вставай!
І напишуть на папері
Слів з десяток гарних.
Я знайду крізь них
Ті, які душу рятують.
І на серці стане тепло,
Коли з тобою зустрінусь.
«Бачиш, чуєш мене,
Приспів.
І незламні на захист стануть,
Голови покладуть
За свою єдину,
Рідну країну.
І у полі життя розквітне,
Крізь дерев кохання.
«Не звертай, не звертай
Зі шляху вірного!».
(08.11.2015)
Доля
© Copyright: Константин Кондратюк, 2019
Свидетельство о публикации №119061606228
Свидетельство о публикации №119061606228
Рецензии