Тобі я хочу день подарувати,
Щоб завжди ти у ньому був присутній,
Щоб мала я можливість пригадати,
Як кожен день з тобою незабутній.
Тобі я хочу ніч подарувати,
Щоб зорі на землі не сумували,
Бо їм лише в очах твоїх палати,
В очах, що моє серце зігрівали.
Тобі я хочу щастя дарувати
І бути завжди поруч, завжди разом.
Сьогодні ж залишається чекати –
Без сумнівів, без сліз та без образи.
Сьогодні – це так сумно, це – без тебе,
Це – почуття, і це, мабуть, невчасно.
Я хочу дарувати тобі себе –
Сьогодні, повсякденно, повсякчасно.
Я хочу дарувати тобі літо,
Це літо, бо воно, мабуть, найкраще,
Бо сонце, тепле море, табір, діти,
Напевно, зігрівали души наші.
Я хочу дарувати, дарувати...
І це бажання з часом не зникає.
Це дивно. Це потрібно відчувати.
Це серце. І воно, мабуть, кохає...
Подарунок
© Copyright: Наталья Гулицкая, 2019
Свидетельство о публикации №119061202171
Свидетельство о публикации №119061202171
Рецензии