Сумно мені, бо нема тебе вдома.
Тишу порушив нарешті дзвінок,
Свіжого наче повітря ковток,
Щоб хвилювання покинуло й втома.
Голос твій чути – така насолода.
Кожну клітинку відновлює струм:
Хутко позбавить нав’язливих дум.
Мабуть, з Небес надійшла нагорода.
Жити не може людина без світла,
Без спілкування та дружніх розмов.
Найголовніше, звичайно – любов.
Дотик лиш тільки й обличчя розквітло!
Посмішка, погляд зворушить і душу.
Хочу я бути з тобою завжди.
Горя не знати ніколи й біди.
Маю бажання: сказати це мушу
Щиро кохаю й бажаю турботи
Від діточок та гарненьких внучат.
Звісно здоров’я та ще грошенят!
Щоб задоволення мав від роботи!
Настрою гарного, щастя, наснаги
В справах твоїх, а в душі рівноваги.
11.06.2019
Сумно без тебе
© Copyright: Виктория 75, 2019
Свидетельство о публикации №119061100315
Свидетельство о публикации №119061100315
Рецензии
