Олександру та Лідії присвячується
Дві долі йшли і навіть не торкались,
Несли в житті свої важкі хрести...
Але час плинув, долі повертались
Знов до початку, мрію щоб знайти ...
І ось, село, бузок такий духмяний,
Сусідський півень щось собі кричить.
Побачив пан таку шикарну пані,
Душа від неї піснею бринить...
І він сказав, - Кохана, будь дружиною!
Як доленосна зустріч наших мрій.
Нехай наш час разом щасливо плине,
Як подарунок радісних подій!
З’єднались Долі подихом єдиним,
Думки єдині та одне життя.
Злилися Долі в радісну родину,
Крокуючи разом до майбуття!
Доля
© Copyright: Олег Бекчи, 2019
Свидетельство о публикации №119060708254
Свидетельство о публикации №119060708254
Рецензии