Здивування

Коротким був сон у кохання:
Розбудив його дощик весняний
І покликав трохи прогулятись,
Щоби більше не хотіло спати

Воно прокинулось і сіло
На своє тепленьке ліжко,
навпроти у вікно поглянуло
І здивувалося побаченому:

Я сплю, а за вікном така краса!
Чому ніхто ще досі не сказав
Про різні квіточки барвисті
Й покривало з зеленого листя?

Ніхто не скаже й не покличе,
Бо все живе із лісу зникло.
Довелося самому збиратись,
Щоб вийти на вулицю з хати.

Стоїть воно здивовано на сходах,
Подій навколо усвідомити не може:
- Ого! Стільки всього на світі сталось,
Поки я в хаті на ліжечку спало!

©Тамара Цегельнюк
13.04.2019


Рецензии