Слово Боже

Як душу мою сумніви тривожать,
І хмари закривають неба синь, -
Я відкриваю вічне слово Боже,
І бачу ясність на питання всі.

Буває, що ніхто не допоможе,
Нести тягар у боротьбі важкій,
Я знову відкриваю слово  Боже,
Й знаходжу спокій в нім душі своїй.

Так часто я коритись не готова,
Тому, що Бог мені приготував,
Та знову відкриваю Боже слово,
Й знаходжу в нім підкріплення слова.

Коли не розуміє мене кожен,
І радість з серця, наче пар, зника,
Я знову відкриваю слово  Боже,
Й підтримує мене свята Рука.

Коли з-під ніг дівається основа,
Фундамент віри тріщину дає,
То вічне й життєдайне Боже слово,
У вірі утвердить життя моє.

Коли сльоза затьмарить погляд знову,
Здається, труднощам кінця нема,
Я знову відкриваю Боже слово,
Й зникає з серця сумнів і пітьма.

Можливо, ти ще, друже, неготовий
Прийняти в серце істину святу,
Відкрий скоріше вічне Боже Слово, -
Й пізнаєш в ньому щастя повноту.
~ДЛВ~