за тишу не розп'яти на хрестi
i не злякати нас хрипким ату,
бо крик тремкий - насічка на житті,
вiн знову вдаль вiдлинув за версту…
десь в бур’янах полiг, як пил дорiг
та синiм вiдголоском в житi,
а в надвечiр’ї дощ вiдмолить грiх
i стихне крик несамовитий…
натомiсть в росах пiснею цикад
нам нiч наспівує чарiвна,
бентежать завше звуками рулад
i зорепад, i мла глибинна…
дзижчання бджіл та стрекотання жаб,
полiт шмеля – звук насолоди,
народжений пiд «сонцями» кульбаб
для нас /як водиться/ з нагоди…
30.05.2019
звук насолоди...
© Copyright: Людмила Аристархова, 2019
Свидетельство о публикации №119053005247
Свидетельство о публикации №119053005247
Рецензии