Школа. Из Дмитрия Павлычко

Наша школа - улей будто,
Загудела роем пчёл.
И цветёт, как незабудка,
Нашей грёзы ореол.

Бегают, смеются дети.
Но звонок - лишь дин-дилин -
Сразу спрятался в соцветья
Рой пчелиный в миг один.

ШКОЛА
Наче вулик, наша школа,
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.

Бігають, сміються діти,
Та — лиш дзвоник задзвенить —
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.


Рецензии