На Івана на Купала
Дівча лілії зірвала,
Сумно, сумно заспівала
Вранці на зорі.
Босоніж пішла по росам,
Де нескошені покоси,
Тільки голос було чути
ЇЇ вдалині.
Аромат пахучих лілій
Надавав їй тільки силу.
Місяць освітляв дорогу,
Ранок звав у даль.
Як скупалась в чистих росах –
Заплела квітки у коси,
Заспівала свою пісню,
Щоб розвіять жаль:
« Твоє ім’я – моє кохання,
Твоє ім’я - моє дихання.
Колір квітів не змінити,
Як мене саму.
Зіркою одного неба
Буду я світить для тебе.
Доки будеш любий жити –
Жити буду я!»
Руси – коси розплітала,
По воді вінок пускала.
Йшла вона назустріч долі,
Щоб зустріть любов!
На Iвана на Купала
© Copyright: Татьяна Лемешко Безпалюк, 2019
Свидетельство о публикации №119052904633
Свидетельство о публикации №119052904633
Рецензии