Коли мiсто спить
Вдихай на повні груди цю тендітність
І тишу, і світанок, і блакить…
Бо, часом, насолода – то самітність!
Відчуй, як сонце прокидається від сну,
Як пташки зустрічають новий ранок…
Як травень возвеличує весну
І квітами встилає їй серпанок…
Почуй, як вітер лине в височінь
І втому забирає з сірих вулиць…
Прокинься рано й разом з ним поринь
Туди, де ріки й трави розгорнулись…
Розплющуй очі, коли місто спить.
І ти побачиш те, чого не бачив!
Збагнеш, що в світі є всього лиш мить,
Яка насправді так багато значить!
29.05.2019
Свидетельство о публикации №119052902638