Не дивися у душу…
Вона наче в пеклі,
Згорає,
Метеором крізь небо
Спадає на змучені
Сни.
Битим склом ошаліло
Моє задзеркалля
Карає,
Розгубивши останній
Промінчик любові, що
Зник.
Не дивися у душу…
Навіщо у серці
Блукати?
Все одно в’януть квіти,
Втрачаючи барви і
Цвіт…
Проросло божевілля,
Ще й важко з тобою
Ладнати,
А без тебе ще важче,
Так складно поринути в
Зліт.
22:38, 23.05.2019 рік.
Зображення: http://merezha.co
Не дивися у душу
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2019
Свидетельство о публикации №119052308646
Свидетельство о публикации №119052308646
Рецензии