Когось вражають Кракiв, Рим... Г. Запорожченко

Оригінал:


Когось вражають Краків, Рим, Париж,
Чи педантичність Франкфурта-на-Майні,
Мені ж – гостинний Львів за все миліш,
Його вузенькі вулички й кав’ярні.
Дивуюсь казці древніх кам’яниць,
Одвічній тайні величавих мурів
І Менестреля співу, що у вись,
Як німб, підносить лемберзьку культуру.
Тут князь Данило осідлав коня,
В його дозорі – спокій, честь і слава.
На площі Ринок – знову я своя,
Мене втішають леви й львівська кава.
© Галина Запорожченко, «Гостинний Львів»


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Кому-то ближе Краков, Рим, Париж
Иль строгость готики в ажурной Вене, –
Милее Львов мне, что ни говори,
Где узенькие улочки, кофейни.

Здесь в камне сказы древних родились
И тайны крепостей хранят скульптуры.
Поманит пенье Менестреля ввысь,
Как нимб, возвысит здешнюю культуру.

Тут князь Данила оседлал коня,
В его дозоре – слава, честь в покое.
Вот Площадь Рынок – я и здесь своя,
И утешают львы меня и… кофе.


В центре – снимок от Автора,
коллаж мой