Лунала пiсня з вiт тополi...

          ***
Лунала пісня з віт тополі
В моє розчинене вікно,
І я заслухалась поволі
Й шукала поглядом того,
Хто витинав дзвінкі рулади
На всі усюдечки завзято,
Як Бог, вславляв і море й сушу,
Розворушивши співом душу...
Напроти вікон достеменно,
Де вже буяли в травні хащі,
Воно дивилося на мене
Й мале волало на всю пащу...
Про прохолоду на тополі,
Про те,як гарно жить на волі,
Про рідний край,де хмар синь,бездна,
Про хату в вербах, човен, весла,
Й про те, вода що в річці спала,
Квітуча веснонька настала...
Про ті старі хрести, що в полі,
Про сльози, сум людської долі...
Про все, про все, що душу крає,
Думки на роздуми вертає,
Сміється, плаче і ридає,
Немов в останній раз співає...
Лунала пісня з віт тополі
В моє відхилене вікно,
І я розчулилась до болю
Від пережитого всього...

          ***


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.