Знов по небу місяць бродить,
Ой який він шалунець.
До зірок у гості ходить,
Повелитель їх сердець.
А зірки немов близнята,
Всі на вроду як одна.
І блищать в них оченята,
Повні бісиків й вогня.
Місяць лише в гості ходить,
Бо по нраву геть усі.
А зірки його колишуть,
Немов човник на воді.
Заграє він із зірками,
У небесній красоті.
Бо ведеться так з роками,
Там де місяць там зірки!!!
М сяць-шалунець
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2019
Свидетельство о публикации №119051803611
Свидетельство о публикации №119051803611
Рецензии