Ти,- моя дика ластiвко.
Ти,- мiй жаданий барвінок.
Як лише угледiв - зачарувався.
Неначе вечором свіжий світанок
I в затiнку сонечком ти мені свiтиш.
А ночами не спиться,
i серце спiває,
а голос німіє
так закохався...
Неначе соловей
всю нiч би спiвав би,
i любов ллэться через край,
через криштальнi вiнця,
i горе забулось
коли зазирав
в твої ясні очi
i себе в них пiзнав
нова песня соловья
© Copyright: Вадим Федорук, 2019
Свидетельство о публикации №119051500687
Свидетельство о публикации №119051500687
Рецензии