Вагання
перебирає думки-квасолини,
цокає маятником швидкоплинним,
шибою стишує ластівки щебіт.
Кидає вудочку в озеро смути.
З кого кров пити, а з ким в горі бути?
На веретені днів чорне, зелене,
сутінки - підсумки, гирі - вагання
і богомола жертовне кохання,
сонця затемнення, небо смиренне.
Ляже під потяг Кареніна Анна
без вороття, тільки я - невблаганна.
Місто бігборди зриває завчасно,
біль крадькома підступає до горла -
душить минуле. За касою - Воланд,
черга безкрайня за маревом щастя.
Доле моя, безпритульна дворняжко, -
бачити болісно, вигнати тяжко!
Свидетельство о публикации №119051501891
«А́нна Каре́ніна» — другий роман Льва Толстого про трагічну любов заміжньої дами Анни Кареніної і офіцера Вронського на тлі щасливого сімейного життя дворян Костянтина Левіна і Кіті Щербацької. (КарЕніна)
після "дворняжко" - ще і кома, бо звертання !
Вірш простона "ЯТЬ"! Вдячна та з ніжністю - Маргарита
Маргарита Метелецкая 15.05.2019 09:38 Заявить о нарушении
Сердечно!
Татьяна Левицкая 21.05.2019 15:46 Заявить о нарушении