Вагання

Вечір розтрушує паприку в небі,
перебирає думки-квасолини,
цокає маятником швидкоплинним,
шибою стишує ластівки щебіт.
Кидає вудочку в озеро смути.
З кого кров пити, а з ким в горі бути?

На веретені днів чорне, зелене,
сутінки - підсумки, гирі - вагання
і богомола жертовне кохання,
сонця затемнення, небо смиренне.
Ляже під потяг Кареніна Анна
без вороття, тільки я - невблаганна.

Місто бігборди зриває завчасно,
біль крадькома підступає до горла -
душить минуле. За касою - Воланд,
черга безкрайня за маревом щастя.
Доле моя, безпритульна дворняжко, -
бачити болісно, вигнати тяжко!


Рецензии
Смирення - смиренне ( два "Н")

«А́нна Каре́ніна» — другий роман Льва Толстого про трагічну любов заміжньої дами Анни Кареніної і офіцера Вронського на тлі щасливого сімейного життя дворян Костянтина Левіна і Кіті Щербацької. (КарЕніна)
після "дворняжко" - ще і кома, бо звертання !

Вірш простона "ЯТЬ"! Вдячна та з ніжністю - Маргарита

Маргарита Метелецкая   15.05.2019 09:38     Заявить о нарушении
Дякую, моя люба, і головне, що Карєніна і так пишуть і так, не знала, як вірно, виправляю!
Сердечно!

Татьяна Левицкая   21.05.2019 15:46   Заявить о нарушении