Не шукай любові, любий,
десь на стороні.
Ти не знайдеш, тільки згубиш,
розкажи мені,
що бентежить, гірко тужиш,
біль в очах чому?
Не здолаєш самотужки -
обіцяв кому?
Чи вона збирала зорі
уночі тобі,
чи ділила чорне море
в радощах, журбі,
чи зализувала рани,
прала сорочки,
чи молилася, коханий,
за твої гріхи?
Чи запрошувала бусла
на пустий поріг,
чи нанизувала буси -
щастя оберіг?
Колисала сина, доню,
матір берегла,
насипала у долоні
пригорщі тепла?
Вимітала з хати чвари,
приспані жалі,
випасала хмар отари,
кланявшись землі.
Ти за що її, мій рідний,
палко покохав?
Кажеш очі в неї сині
й душу розпізнав?
Не шукай на сторонi
© Copyright: Татьяна Левицкая, 2019
Свидетельство о публикации №119051501771
Свидетельство о публикации №119051501771
Рецензии