Сходи

Як дивно все стало… ні снів, ні думок
те, що колись здавалося справжнім
зникло без сліду , останній ковток…
і навіть той , наполовину вчорашній

Як прірва , година і ще  дві години
вже майбутнє змінилося назавжди,
я лиш хотіла… зібрати перлини,
що лишилися в тому житті

Вже марно триматись за  тишу
відчувати  солодкий її аромат
і десь… тихо-тихо колише
струни, що так гірко звучать

Все далі і далі втікаю
коротшими стали слова
я бачу і все відчуваю
та може дарма?


Рецензии