Mother s day

Вже весна над полями й лісами,
Та розквітло усе дарма:
Я б хотіла вітати маму,
Але мами більше нема.

П‘янко пахне у місті магнолія...
Зеленіє вже верболіз
Й мої очі такого ж кольору
Не встигають всихати від сліз.

Хто порадить? Хто пожаліє?
І не дивно, що я сумна.
Бо моєї матусі рідної
20 років вже майже нема.

Всі несуть троянди й тюльпани..
Подарунки, лунає сміх...
А як в кого немає мами,
То та радість є не для всіх.

Це життя... Ну що тут поробиш?
Ти дала мені все, що могла.
Лиш у снах ти до мене приходиш,
Ледь торкаючись мого чола.

Тебе так назвали недаром.
І хоч вічним вже сном ти спиш,
Як мудра цариця Тамара
Від всіх бід мене захистиш!

Ти з Небесним Отцем, я знаю.
Тож молися за мене Йому.
Там всі живі, а мертвих немає.
Побороло-бо світло пітьму!

Служу я панахиду в храмі
За усіх, в Вічність що відійшли.
І уклін моїй неньці-мамі.
Я щаслива - ви в мене були!

В дитбудинках і зараз багато
Безпритульних світ-діточок,
Що не знають і слова «Мати»,
Як огарочки від свічок.

Так хотіла б усіх обійняти,
Дати ласки, любові, тепла...
В кожної щоб був тато.
І хороша мама була.

 © Svitlana Ivchenko
12.05.2019