Рiдна Ненька, край квiтучий...
Рідна Ненька, край квітУчий… сонце над ланАми…
Як я хОчу… щоб МатУся… знов пишАлась нами…
Щоб нікОли… вОвча зграя… не булА панАми…
Що навмИсно… лютий рОзбрат… сіє між братАми…
Ой дурнІ ми… та ледАчі… змОрені рокАми…
Скільки можна… в темній хАті… пОвзати рабАми…
Може досИть… вірне серце… смИкати словАми…
Та клювАти… лЮбу землю… чорними птахАми…
Рідна Ненька, край квітУчий… сонце над ланАми…
Як я хОчу… щоб МатУся… знов пишАлась нами…
Дай же, БОЖЕ, УКРАЇНІ... ВІРУ, РОЗУМ, ВОЛЮ...
Мають право... мУжні люди... тут на крАщу долю...
Свидетельство о публикации №119051105378
Светлана Мулюкова 09.06.2019 12:12 Заявить о нарушении
Зламають труднощі, залишить розум, згине…
А він живе, козацьку славу в світ несе
З любов’ю у думках, та й до свободи лине.
Мій РІДНИЙ КРАЙ не вмер, прокинувся від сну,
Відкинувши весь бруд, чекає на ВЕСНУ!
Дякую, Світлана!
Натхнення Вам, радощів, здоров'я!
Хай щастить!
Александр Филенко 09.06.2019 22:12 Заявить о нарушении