Знову пісню тужливу арабську белькоче Полтава.
Щиросердної віри дідів-прадідів скніє маківка золотава.
Тож дівчата місцеві вчепились за руки арабів.
Українці-молодці у Польщі, як водиться, замість рабів
Та й на фронті в траншеях чи ровах чекають казна-що роками
У ординців полону чи жовто-блакитних гробів!
Цівка фурами клятих солодких "Рошенів"- шляхами.
Капелан-уніат біля трупа забитого хлопця роздмухує "Амен!".
Догори все пускають дими, розлігшись по лігвам, дівиці.
Задирають щосили в кав'ярнях спідниці, сідниці...
Покотилась країна повз прірви, розперезала стегна та піхви
I немає нікого у домі подать мамі хворій водиці.
8 Травня 2019 Року
Фури-профури
© Copyright: Олег Мингалев, 2019
Свидетельство о публикации №119050802348
Свидетельство о публикации №119050802348
Рецензии