Жюжiль

Як у травні розквітнуть ружі
і дощі наженуть вітри,
нам під ноги стечуть калюжі,
щоби разом по них іти.
Як травневих покосів суміш
перев’яжеться в ожеред,
і хуткий скороходик-жужіль
застрибатиме крізь тенет.
Коли ти про мене забудеш,
ізневірена від прикмет,
проти місячної застуди
я наллю тобі ранішній мед.
Розчиниться хлющами туга
від засолу манливих зрад,
в час, коли про тебе забуду,
ти даси і я вип’ю яд.


Рецензии