Вбивай базiку!

Така печаль... Люди в нас темні...
Не мають думки, не мають слова...
Своє надбання цінують в кривді,
Коли вже добре - не та розмова.

Немає щастя - не дай й сусіду,
Як я, то й всі нехай бідують! -
Ті чорні думи полонять сердце,
Плетуть окови й добро руйнують.

Відвернуть очі та стулять рота,
Аби сховати свій чорний подих.
Лише на сварку здійме натуга.
Та на спокусу за користь годить.

Нема глибини - дурне змісили.
Трухлявий розум - безособовий.
Усі ми дійсно - тупая сила,
Що і на світле здіймемо осуд.

Зганьбим найкраще, що дарувалось.
Споганим совість усього віку...
Та ж будь свідомим! Не спи у пастці-
Й щодня вбивай в собі базіку!


Рецензии