До губ твоїх притулитися,
Забути всіх і наснитися.
Куди мене грайлива доля приведе?
Якби мені з тобою бути абиде...
Якби я мав, про що завжди ти мріяла,
Тобі б це дарував.
Якби я знав, у що і в кого вірила,
То вірою би став.
Твого аромату ковтнути,
В обійми спокійні стрибнути.
Чому йдемо ми, ніби літо і зима?
Невже ніяк нам долі спільної нема?
Відходить ніч, і вже співають птиці.
Ти спи, ти спи, маленька чарівнице.
***
© Copyright: Даниил Моровов, 2019
Свидетельство о публикации №119050503946
Свидетельство о публикации №119050503946
Рецензии