Моє село - те місце на землі,
Що я люблю, бо тут я народився,
Тут виросли літа мої малі,
Де тато й мама вимовлять навчився.
І вишня і калина за вікном
Моє дитинство памьятати будуть,
И навіть дикі клени за селом
Мої мрійливі весни не забудуть.
Розбита церква - маківка села,
И мов стрічки, дорогі йдуть до неї,
Та мало кого доля привела
Прийнять вінець із білої лілеї.
Та якби прикро з того не було,
Надією і мрією існую,
Що, може, я колись свое село
З любов'ю Божим пензлем розмалюю.
Весна - 2010 г.
Мое село
© Copyright: Наталья Стрига, 2019
Свидетельство о публикации №119050405570
Свидетельство о публикации №119050405570
Рецензии