Незвична школа

Ось корабель, квиток в руках,
Попереду незвичний шлях.
Бо вирішив пророк сьогодні
Порушити наказ Господній.

Лежить маршрут його в Таршіш,
З бажанням утекти скоріш
Спустився Йона у каюту.-
Та бачив Бог пророка всюди...

Тут здійнялася   буря вмить,
Сердитий вітер аж свистить,
Погрожує стихія горем,
Штормить, вирує грізне море.

Хто винуватець? Де він є,
Судно враз хвиля розіб’є!
Загинути усім прийдеться,
Від страху краялося серце.

А Йона у каюті спить...
-Не чуєш? Корабель тріщить!
Устань, й молись своєму Богу,
Можливо Він дасть допомогу, -

Звернувсь до Йони капітан.
-Я винуватець всіх страждань!
Візьміть мене, і киньте в море!
Затихне грізна буря скоро.

На морі тиша, повний штиль,
Не стало сивих грізних хвиль.
Та в череві кита  пророку,
Господь давав Свої уроки.

Тож будь завжди слухняним ти,
За Господом услід іди.
Щоб не приходилось ніколи,
В такій незвичній  вчитись школі.
~ДЛВ~