Тихий шепіт - "Вже не відпущу...."
Міцно так тримаєш, як востаннє.
Крапельки травневого дощу
змили наші сумніви й вагання.
Із бузком розквітли перші мрії,
що від холоду раніш ховались.
Відтепер теплом приємно віє.
Дощ пройшов, а райдуга зосталась.
Квітів аромат, травнева блискавиця,
і по склу прозорі крапельки дощу.
То була маленька таємниця -
більше вже тебе не відпущу.
Бiльше вже тебе не вiдпущу
© Copyright: Алина Мозжерина, 2019
Свидетельство о публикации №119050300324
Свидетельство о публикации №119050300324
Рецензии
