***
Обмежена - у просторі і в часі!
Обмежена в бажаннях, в почуттях…
Ще й доля кисле тісто як заквасить,
щоб їла той пиріг я все життя!
Душа моя, як птах на волю рветься,
до світла рветься з темряви життя,
у мандри рветься невгамовне серце,
думки мої за обрій десь летять!
А роки стрімко котяться в минуле, -
вже час писати, мабуть, заповіт.
Чому ж я лише зараз так відчула
палке бажання обійняти світ?
Якесь бажання дивне серце крає –
податися у мандри кораблем!
Можливо і немає того раю,
що тільки у думках своїх знайдем?
Обмежена, і в просторі, і в часі,
дбайливо мрії світлі колишу,
і вірю, що побачу світ прекрасний,
і вірші ще про нього напишу.
Ограничена в пространстве и во времени
© Copyright: Карпенко Наталия, 2019
Свидетельство о публикации №119050204509
Свидетельство о публикации №119050204509
Рецензии