Давно нічого не боюсь,
Бо що мені втрачати…
На долю вже давно не злюсь,
З часів як втратив мати.
Ті, хто не знав, ті не збагнуть,
Що значить найрідніше.
Довів давно, що вірний путь
Обрав я трохи вище.
Дурня, сволота, мотлох скрізь, -
Буває, що завгодно.
Їм чисте світло очі їсть,
Такої це, природно.
Наш шлях вперед не завжди пост,
Мандруючим в нагоді.
Але, якщо зайняв ти пост
Тримай удар від тоді.
Хай фарисеї глотки рвуть,
Не в перше їм такої…
Для тих, хто розуміє суть,
Він лине з аналоя…
Не важно хто читає Псальм,
Їх статус тут вторинний.
Плекайте Віру, «Аз воздам»,
Та й думкой в душу лине…
Давно нiчого не боюсь
© Copyright: Влад Селезнев, 2019
Свидетельство о публикации №119050106145
Свидетельство о публикации №119050106145
Рецензии