Любові Пічугіній
Не знаю слів щоб розказати,
Про вишню білу під вікном,
Вона мені неначе мати,
Неначе дивовижний сон.
Притягує до себе чимось,
Таким щемким, таким палким,
І бачу в ній я жінки щирість,
І романтичний «білий дим».
ЇЇ кохаю наче сестру,
І з нею мрію як колись,
І відновляю давню весну,
І роки ті, що пронеслись.
Не знаю слов чтобы поведать
© Copyright: Павел Сало 2, 2019
Свидетельство о публикации №119050104559
Свидетельство о публикации №119050104559
Рецензии
