Всеобдарована i ница,
То зверхня, то проста до болю,
Горять вогнем твої зiницi,
Безодня лине пiд горою.
Неупокорена, зухвала,
Така жива, така непевна,
Така природня, сильна, стала,
Живеш ти в свiтi недаремно.
В таких руках – усi таланти,
Усi стихiй грайлива сила…
Ти можеш серденьком спiвати,
Злiтаючи на легких крилах.
Ти можеш золотом укрити
Сади i площi, днi i ночi,
Ти можеш легко, вiльно жити
Без додаткових заохочень.
А серед друзiв в тебе нiмфи,
Боги, титани, всi безсмертнi,
Ти розуму нагостриш вicтря,
А в когось – ревнощi нестерпнi.
Не вiдкривай своїх коробок,
Все залиши живою грою…
О юна, радicна Пандоро!
Не загубитися б з тобою…
(с) Maryna Tchianova, 2019
Пандора
© Copyright: Марина Чиянова, 2019
Свидетельство о публикации №119050103475
Свидетельство о публикации №119050103475
Рецензии
