А в цьому лісі бродять лиш приблуди,
а декотрі із них ще й безголові,
не відають, що десь існують люди,
не знають ні числа вони, ні слова,
не вірять ні у Бога, ні у чорта -
лише блукать спроможні в лісі древнім...
таких собі відлюдників когорта,
життя їх може видатись даремним...
Я серед них. Відкрию таємницю
(бо це єдине, що я пам'ятаю),-
для нас життя людське - страшна темниця,
бо кожен із приблуд - вигнАнець з Раю.
Я безголова і смішнА приблуда
у лабірінті лісу, наче вдома,
про Рай не мрію і з людьми не буду,
бо в хащах непрохідних цих свідомо
хотіла все забути,- так і сталось,
що поза лісом не бажаю знати...
Відлюдників приблуд тепер чимало:
колись прекрасних Янголів крилатих.
Бриблуд когорта
© Copyright: Ева Сокол 2, 2019
Свидетельство о публикации №119042904583
Свидетельство о публикации №119042904583
Рецензии
