Я довго йшов спираючись на руки...
Відверто тис їх,друзям навмання.
Чи брав мене,колись...хто на поруки?
Чи дарував людини,- це ймення?
Чи іменем хорошим,благородним...
У спину мені інколи шепнув?
Чи був я другом? Інколи,-народним.
Чи взагалі...я другом кому був?
Чи хто казав,що я найліпший нині?
Чи сумував хто,коли час прийшов?
Чи був квітчастим другом у калині?
Чи хто згубив мене? А чи знайшов?
А чи чекали,як і я до нині?
А чи раділи,як і я радів?
Чи згадували неба,лани сині?
Чи любувались,як і я хотів?
Людина,я? Чи ймення мені буде?
Чи врахували дружбу,многих літ?
Чи не забудуть після смерті люди?
Чи по мені,заплаче білий світ?
(Понкратова.О.В.)
Я довго йшов спираючись на руки
© Copyright: Лена Грама, 2019
Свидетельство о публикации №119042501957
Свидетельство о публикации №119042501957
Рецензии