Я уявляю ранок Воскресіння:
Росою вкриті трави у саду,
Хвилюючись, в тривожній безнадії,
Сумні жінки стежиною ідуть.
В руках своїх тримають аромати,
Єдина ціль у них, єдиний шлях...
Та каменя самим не подолати ,
Й тривога поселилась у серцях:
«Як в гріб ввійти, щоб тіло помастити,
Хто допоможе в цей ранковий час?» -
Біль краяв їх серця, неначе бритва,
Й останній вогник сподівання гас.
Та біля входу в гріб незвична зустріч -
Небесний житель перед ними став:
«Воскрес Він! Повідомте про це учнів!
Даремно тут шукаєте Христа!»
Воскрес Христос! Із гробу встав велично !
З поразкою втікало пекло геть!
Живий Спаситель, Цар і Бог наш - вічний!
Над Ним уже не владна більше смерть!
Живий Христос! Й можливість є сьогодні,
Для вічності воскреснути у Нім!
Щасливі ми - порожній гріб Господній!
Відкритий став для нас Небесний дім!
~ДЛВ~
Я уявляю ранок Воскресiння
© Copyright: Любовь Дуля Шевчик, 2019
Свидетельство о публикации №119042300541
Свидетельство о публикации №119042300541
Рецензии